Трудове законодавство: що змінилося після повномасштабного вторгнення?
Воєнний стан в Україні жорстко вплинув на трудові відносини між роботодавцями та робітниками. І перші, і другі змушені пристосовуватися до нових вимог та розуміти, як ці зміни впливають на їхні права та обов’язки. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором. Які саме зміни відбулися за період воєнного стану та що можна і не можна роботодавцям – коротко пояснює Профспілка.
- Чи потрібно укладати трудовий договір?
Чи укладати договір у письмовій формі, самостійно вирішують роботодавець та робітник. У період дії воєнного стану допускається укладення строкових договорів з новими працівниками, зокрема для заміщення працівників, тимчасово відсутніх у зв’язку з евакуацією, відпусткою або непрацездатністю.
- Роботодавець змінив умови праці: чи має він на це право?
Для уникнення або ліквідації наслідків воєнних дій, ситуацій, що загрожують життю чи невідкладним потребам людей, роботодавець може перевести працівників на іншу роботу та в іншу місцевість без попередження та згоди. Але перевести працівника можна на території, де не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника); якщо у працівника немає протипоказань за станом здоров’я; оплата має бути не нижче середньої за попередньою роботою.
- Чи можна зупинити дію колективного договору?
На період воєнного стану дію окремих положень колективного договору можна зупинити за ініціативою роботодавця (ст. 11 Закону № 2136).
- Як змінилася норма робочого часу?
Нормальна тривалість робочого часу для працівників критичної інфраструктури може збільшитися до 60 годин на тиждень із пропорційним підвищенням заробітної плати. Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин. Додатково скасовуються: заборона роботи у вихідні дні; скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем; обмеження для позанормових робіт.
- Чи можна піти у відпустку?
Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років. Якщо працівник виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, роботодавець зобов’язаний надати працівникові відпустку без оплати до 90 днів.
- Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?
Роботодавці повинні докласти максимум зусиль для своєчасної виплати заробітної плати. Незважаючи на те, що закон допускає порушення строків виплати внаслідок воєнних дій чи інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавця від обов’язку виплати заробітної плати. Вони повинні зробити це, як тільки операції відновляться.
- Чи можна розірвати трудовий договір?
Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці. Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо підприємство розташоване в зоні бойових дій або є загроза їхньому життю і здоров’ю. Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт. Зверніть увагу, роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
*за даними Державної служби України з питань праці